Біогумус роблять гнойові черв'яки Eisenia fetida, до яких належить і так званий червоний каліфорнійський черв'як. Годують їх гноєм, який заздалегідь перепрів і перестав грітися, а працюють вони за 15–25 °C і вологості корму 70–80 %. Від закладки гряди до готового біогумусу минає 3–4 місяці.

Свіжий гній для черв'яків смертельний: він розігрівається в гряді і виділяє аміак, і за кілька днів популяція гине або розповзається. Тому вермікомпостування на фермі починається з бурту, де гній дозріває кілька місяців.

Черв'яки та умови їхньої роботи

Eisenia fetida живе в гної та перегнилих рештках і харчується саме ними. Дощові черв'яки з городу для гряди не годяться. Вони живуть у ґрунті, риють глибокі ходи і в шарі гною або йдуть униз, або гинуть. Гнойового черв'яка легко впізнати: він дрібніший за дощового, червоно-бурий, із світлішими смужками між сегментами, і в купі гною тримається зграями.

Робоча температура корму 15–25 °C. Нижче 5 °C черв'яки перестають їсти й розмножуватися, а коли гряда промерзає наскрізь, популяція гине. Вище 30 °C вони лізуть до країв і на поверхню, шукаючи прохолоди.

Вологість перевіряють рукою. Стисніть жменю корму в кулаці: якщо між пальцями виступили окремі краплі, вологість у нормі, 70–80 %. Потекла цівка, отже гряда перезволожена і в глибині почне закисати. Нічого не виступило, і грудка розсипалася, значить, корм пересох, і черв'яки підуть углиб або завмруть.

Кислотність корму тримають у межах pH 6,5–7,5. Якщо корм закис, пахне кислим і черв'яки збираються на поверхні, його присипають невеликою кількістю вапна або крейди, розмішаної з верхнім шаром. Заселяють гряду орієнтовно з розрахунку 1–2 кг черв'яків на м², і за сприятливих умов за сезон ця кількість помітно зростає.

Корм: як підготувати гній

Гній великої рогатої худоби складають у бурт і витримують 3–6 місяців, перелопачуючи 1–2 рази. Під час перелопачування холодніші краї опиняються в середині купи, і вся маса дозріває рівномірно. Корм готовий, коли температура всередині бурту на глибині 30–40 см падає нижче 25 °C і більше не піднімається, а запах аміаку зник. Для певності зробіть пробу: насипте відро корму, випустіть туди жменю черв'яків і через добу подивіться, чи всі вони живі й пішли вглиб.

Пташиний і кролячий послід містять набагато більше азоту. Їх дають тільки після витримки і в суміші із соломою чи тирсою, інакше навіть у малій кількості вони перегрівають і закислюють гряду. Козячий гній ближчий за властивостями до коров'ячого, але й він потребує витримки.

Бадилля, листя, скошена трава, овочеві рештки йдуть добавкою до гною, а основою корму не стають. У гряду не кладуть м'ясо, жир, кістки, великі обсяги цитрусових шкірок, а також рослини, які нещодавно обробляли пестицидами чи гербіцидами.

На фермі це тонни вантажу. Бурт на 5–10 т гною лопатою за день не перелопатити, та й розвезти його потім по грядах вручну забирає кілька днів. Цю роботу бере на себе мінітрактор на 20–30 к.с. з повним приводом і фронтальним навантажувачем, як-от японські машини Yanmar, представлені за адресою https://traktor.od.ua/ua/mini-traktory-yanmar/, і для гнойового бурту в них важать вантажопідйомність стріли та ківш шириною не менше колії, щоб не наїжджати колесами на край купи.

Гряди, заселення і годування

Гряду роблять завширшки 1–1,5 м, щоб до середини можна було дотягтися з обох боків, і заввишки 30–50 см. Починають із шару готового корму 15–20 см, а під гряду на ґрунт кладуть металеву сітку, якщо на ділянці є кроти. Найкраще місце під навісом або в приміщенні. На відкритому місці гряду вкривають від прямого сонця і злив: улітку незатінена гряда перегрівається за один день, а злива вимиває з неї поживу й заболочує.

Черв'яків випускають на готовий корм і в перші 2–3 дні стежать за ними. Якщо вони йдуть у товщу гряди і за добу зникають із поверхні, корм підходить. Якщо розповзаються на краї чи намагаються вибратися назовні, у кормі щось не так: він гарячий, кислий або надто мокрий.

Годують шаром свіжого витриманого гною 5–10 см раз на 1–2 тижні. Наступну порцію дають, коли попередня вже перероблена і стала зернистою. Поливають лише за пробою вологості, відстояною теплою водою з лійки з розсікачем.

На зиму гряди переносять у приміщення, де не опускається нижче 5 °C. Там, де гряди зимують надворі, їх укривають товстим шаром соломи з гноєм, на Поліссі та на півночі товщим, ніж у Степу, щоб корм у середині гряди не промерзав.

Збір біогумусу і відділення черв'яків

Біогумус готовий, коли маса стала однорідною, темною, розсипчастою і пахне лісовою землею замість гною. Окремих соломинок і грудок гною в ній вже не видно.

Черв'яків відділяють міграцією. Свіжий корм кладуть зверху або вздовж одного боку гряди, і за 1–2 тижні більшість черв'яків переходить у нього. Тоді верхній шар разом із ними знімають на нову гряду, а готовий біогумус вибирають знизу.

Далі біогумус просіюють крізь сито з вічком 5–10 мм і підсушують під навісом до вологості орієнтовно 40–50 %. Дрібні жовтуваті кокони, схожі на зернятка, частково лишаються у відсіві на ситі, тож цей відсів повертають у гряду, щоб не втрачати поголів'я. У мішках із тканини, що пропускає повітря, його зберігають у прохолодному приміщенні, не даючи ні пересохнути, ні промерзнути. Вихід біогумусу становить орієнтовно 40–60 % від маси закладеного корму, залежно від вихідного гною і того, наскільки повно він переробився.

Внесення і типові помилки

Під розсаду в лунку кладуть жменю біогумусу. На грядку вносять орієнтовно 1–2 л на м² під перекопку або в рядки. Для підживлень роблять настій: біогумус заливають водою, витримують добу і поливають під корінь.

• Свіжий гній у гряді розігрівається, і черв'яки гинуть за кілька днів.
• Пересушена гряда зупиняє переробку, заболочена закисає.
• Гряда на відкритому сонці влітку перегрівається до смертельної для черв'яків температури.
• Промерзання взимку знищує популяцію, яку ви нарощували весь сезон.
• Перегодовування: неперероблений корм закисає, і в гряді заводяться мухи.

Перед кожним новим годуванням розгорніть долонею верхній шар у кількох місцях гряди. Живі рухливі черв'яки в кожній ямці означають, що корм і вологість підходять, а порожні ділянки підказують, куди минулого разу поклали занадто товстий або недозрілий шар.